Проект «Львів давній»

Історична довідка: Януш Вітвіцький народився у Львові у сім’ї відомого психолога Владислава Вітвіцького і Еузебії з Поплавських. Навчався у євангельській загальній школі (1909-1913), VII гімназії ім. Т. Костюшка (1913 -1921). Брав участь 1920 у війні з більшовиками, де отримав поранення в ногу. Продовжив навчання у Львівській політехніці (1921 -1926) на факультеті архітектури, яке поєднував з працею в управлінні реставрації міста, самостійною розробкою проектів будівель. З 1927 розпочав вивчення історії мистецтва у львівському університеті, поглиблював здобуті знання навчанням у Парижі, Римі (1931). Найвідомішим його проектом був павільйон Львова на Загальній Краєвій виставці у Познані (1929). Тоді ж він розпочав збирати матеріали для реалізації проекту пластичної панорами Львова попри те, що у 1932-1934 роках працював у будівельному управлінні Торуня. Януш Вітвіцький на постійно вернувся до рідного міста у 1934 р., працюючи асистентом, ад’юнктом кафедри історії архітектури Львівської політехніки. Для виготовлення макету Львова він заклав у 1932 р. майстерню у приміщенні політехніки, згодом у належному місту будинку «пір року» на вулиці Вірменській 23, де розпочав роботи над виготовленням пластичної панорами Львова, поєднуючи роботу з приватною архітектурною практикою. Поштовхом для створення панорами стала побачена ним у Парижі колекція макетів укріплень міст XVII-XVIII ст., створена фортифікатором Вобаном. Макет Львова на 1775 рік у масштабі 1:200 мав мати діаметр 15 м. Для роботи над ним був виготовлений менший макет у масштабі 1:500 з фортифікаціями, храмами, без житлової забудови. Для допомоги у виготовленні пластичної панорами у грудні 1935 було створено «Товариство створення макету давнього Львова», яке видало спеціальний буклет. На 1939 міська рада Львова згодилась профінансувати третину вартості макету середмістя. На початок 2-ї світової війни у вересні 1939 було виготовлено лише рельєф середмістя, до якого Вітвіцький з помічниками встиг виготовити макети 52 громадських і культових будівель, 271 будинків до 1946 року, попри те, що 6 працівників і матір автора було заарештовано 1943, він сам три рази був затриманий гестапо і НКВД. Після завершення війни Януш Вітвіцький мав намір виїхати до Польщі, забравши з собою макет. За дозволами він звертався до інстанцій усіх рівнів, дійшовши до першого секретаря ЦК КпбУ М. Хрущова. Зрештою влітку 1946 він отримав дозвіл на виїзд, за декілька днів до якого представники АН УРСР конфіскували його найбільшу на сьогодні збірку матеріалів з історії давнього Львова з книг, креслень, карт, планів і вивезли її до Києва до НДІТІАМ, де вона перебуває донині. За три дні до від’їзду Януша Вітвіцького відвідало декілька «мистецтвознавців», з якими він покинув квартиру. Наступного дня його тіло найшли на вулиці. Дружина покійного засвідчувала, що бачила одного з «мистецтвознавців» у формі НКВД. Януш Вітвіцький був похоронений на Личаківському кладовищі Львова. Вдова Ірена Вітвіцька вивезла упаковану панораму до Польщі, де через побоювання вимоги повернення макету його переховували до 1988 у Варшаві, згодом Вроцлаві. За цей час пропало 5 моделей найбільших споруд. Експонування макету розпочали в арсеналі Вроцлава з 1996 року. На літо 2015 панорама була відновлена колективом реставраторів з відтворенням втрачених раніше макетів будівель і виставлена з 25 вересня для експозиції у Вроцлаві.

Проект має на меті, використовуючи методи 3D оцифрування і 3D друкування, відновити Панораму для її розміщення в Ратуші. При цьому до фінансування друкування окремих обєктів Панорами залучатимуться громадяни Львова, які з допомогою спеціалізованого програмного забезпечення зможуть відслідковувати використання своїх коштів і приймати рішення у цьому.

Партнерами проекту є ГО «Музей Ідей» (Львів) і LINEA (Вроцлав)